Поділ щорічної основної відпустки на частини на прохання працівника
Поділ щорічної основної відпустки на частини на прохання працівникаПоділ щорічної основної відпустки на частини на прохання працівника.
Законом України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі — Закон № 504) встановлено державні гарантії права на відпустки працівників, визначено умови, тривалість і порядок надання їх працівникам.
Згідно статті 10 Закону № 504 черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються роботодавцем за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку.
Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і роботодавцем, який зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.
Виконання графіка відпусток є обов’язковим як для працівника, так і для роботодавця. Будь-які перенесення відпусток, зазначених у графіку, за бажанням працівника на інший термін здійснюється лише за згодою роботодавця.
Відповідно до статті 12 Закону № 504 щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів.
Отже, поділ щорічної відпустки на частини, про які просить працівник (будь-яка кількість днів, виключно у робочі, або виключно у вихідні дні та інше) не є порушенням Закону № 504. Головне — наявність основної безперервної її частини не менше 14 календарних днів та згоди роботодавця на поділ відпустки саме в такому форматі, про який просить працівник.
Головний державний інспектор
Північно-Східного міжрегіонального
управління Держпраці Тетяна ЖОЛОБ
