Парша – небезпечна хвороба
Парша – небезпечна хвороба
Парша яблуні та груші є однією з найпоширеніших хвороб в Україні.Вона уражує листки і плоди ,а у груші і пагони.Збудниками парші є сумчасті гриби Venturia inaegualis –Venturia pirina. Морфологічно вони між собою майже не відрізняються ,але за біологічними властивостями є вузькоспеціалізованими –пристосовані до рослини-живителя.Тому збудник парші яблуні не уражає грушу,а збудник груші-яблуню.Парша на яблуні і груші дуже поширена в районах з достатньою вологістю –чим більше опадів і роси наприкінці весни і в першій половині літа ,тим більше посилюється парша,і навпаки ,чим менше опадів ,тим слабіше вона розвивається. У яблуні плями парші переважно з верхнього боку листків ,а у груші з нижнього.
У різних зонах викидання сумкоспор починається неодночасно.У більш південних районах на початку квітня,а в більш північних у травні й навіть на початку червня.Небезпечним для ураження дерев вважається період викидання сумкоспор під час розпускання бруньок ,забарвлення пуп’янків,цвітіння і масове обпадання пелюсток.Поширюються сумкоспори повітряними потоками і краплинками дощу.Інкубаційний період від моменту зараження дерев і прояву захворювання триває 8-21 доби.
Перші ознаки парші спостерігаються під час масового обпадання пелюсток.На листках з’являються більш-менш округлі буруваті плями ,які покриваються зеленувато-оливковим бархатистим нальотом .Розмір плям різний –від 2 до 13 і більше міліметрів у діаметрі ,що залежить від віку дерев ,сприйнятливості сорту і погодних умов.Більші плями спостерігаються на молодих листках Уражені листки передчасно всихають і опадають.На плодах парша проявляється у вигляді різко обмежених з вузькою каймою плям,покритих темно-оливковим бархатистим нальотом.У цих місцях на яблуках поверхневий шар клітин стає коркуватим ,що перешкоджає проникненню збудника хвороби в глиб тканин.Однак коркування уражених місць перешкоджає рівномірному розростанню плодів,що призводить до однобічного їх розвитку .Часто в місцях ураження паршею з’являються тріщини ,плоди стають виродливими.В окремі роки коли врожай збирають у вологу погоду з туманами на плодах виявляють пізню паршу у вигляді дуже маленьких коричнево-чорних плям.А повний прояв її спостерігається під час зберігання плодів ,і тоді хвороба має назву»складська парша» вона не поширюється.
При ураженні пагонів на корі з’являються невеликі вздуття ,які потім розриваються і кора покривається дрібними тріщинами ,що лущаться.Внаслідок цього ріст пагонів уповільнюється і вони часто відмирають.За вегетаційний період збудник може дати 4-6 генерацій конідій.
Шкодочинність хвороби впливає не тільки на майбутній урожай ,а й на зимо стійкість плодових дерев та їх довговічність.Підвищити стійкість до парші допоможе хороший догляд за деревами:
обрізування та спалювання на грушах всіх уражених пагонів восени або рано навесні,збирання та спалювання листя, осіннє переорювання міжрядь, перекопування пристовбурних кругів,висадження стійких сортів,підживлення мінеральними добривами,проведення обприскування фунгіцидами згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні».
При роботі з пестицидами використовуйте засоби індивідуального захисту та чітко дотримуйтесь регламентів застосування.
Державний фіто санітарний інспектор Ольга БОНДАР
