Легенда
Легенда
Було це давно ще за козацьких часів, як стояла тут козацька вежа. Покохав вільний козак Степан доньку заможного пана Іванку. Та й вона його не цуралася. Змайстрував він гойдалку біля вежі та й зустрічалися вони потайки ночами за селом на цьому пагорбі. Та все не наважувалася дівчина признатися батькам про своє кохання.
Не довго їхнє щастя тривало. Злі язики донесли пану, що донька його закохана в простого козака. Розсердився пан і наказав своїм людям вбити Степана, бо мав він на меті віддати свою доньку за заможного жениха.
Дізналася дівчина, що заподіяв батько з її коханим. Побігла вона в сльозах світ за очі. А на ранок знайшли її тіло на цьому пагорбі, на тому місці, де вони з коханим зустрічалися. І саме там виросло дерево як символ вірного кохання.
Серпневої ночі тут часто можна побачити силует дівчини та юнака, що піднімаються сходами на вежу і зникають десь серед зірок.
А закохані пари підмітили, що, піднявшись сходами на вежу, тримаючись за руки, поєднають свої долі на все життя.
На згадку про своє кохання – в’язали стрічку.
А для достатку в родині – залишали монетку.