Опішнянська громада

Полтавська область, Полтавський район

Бактеріальне в’янення – карантинне захворювання!

Дата: 03.08.2021 09:57
Кількість переглядів: 552

   

 

Бактеріальне в’янення кукурудзи або вілт — типова судинна хвороба, яка уражує всі органи рослини — листя, стебла, корені, волоті, качани й насіння. Може проявлятися на рослинах в усіх фазах розвитку, але найпомітніша при ураженні проростків. Проростки в’януть, як при посухах; рослини світліють, жовкнуть, пізніше стають бурими, швидко всихають і гинуть. Головною рослиною-господарем захворювання є кукурудза, вторинними є мишій, мітлиця, грястиця й інші злакові бур’яни, що можуть бути резервуаром патогену без прояву ознак хвороби.

Шкодочинність бактеріального вілту значною мірою залежить від стійкості сорту і виду кукурудзи. Хворобою уражуються всі види кукурудзи: зубоподібна, кремениста, попкорн, але найбільше — цукрова. У країнах, де поширена хвороба, у роки епіфітотій на сортах цукрової кукурудзи втрати іноді сягали 80-100%, найбільше культура уражувалась у стадії проростків.

В Україні це захворювання було зафіксоване в 2016 р. (під час перевірки насаджень кукурудзи, що планувалась на експорт до КНР).

Збудник бактеріального в’янення зберігається в насінні, іноді у неперегнилих рослинних рештках. Також розповсюдженню хвороби сприяють такі комахи як: Chaetocnema pulicaria, Diabrotica undecempunctata, Chaetocnema denticulata, Delia platura, Agriotes mancus, Phyllophaga sp.,Diabrotica longicomis.Незважаючи на невеликий відсоток ураження (від 2 до 13%), передача бактеріозу з насінням є реальною небезпекою при завезенні насіння кукурудзи в країни і райони, де цього захворювання немає. Передача інфекції через грунт практичного значення не має. Обробка насіння хімічними препаратами неефективна.

Захворювання спричиняють бактерії Erwinia stewartii. Основні прояви бактеріального вілту кажуть самі за себе: рослини кукурудзи стрімко в’януть як  в цілому (якщо іде річ про молоді посіви), так і поступово, починаючи з листків, на яких спочатку з’являються штрихоподібні світлі плями, які з часом ростуть у розмірах та поширюються по листковій пластинці, листки втрачають тургор, жовтіють, в’януть і відмирають. При системному ураженні рослин кукурудзи на їхніх стеблах у зоні біля грунту також з’являються характерні некротичні пошкодження та виразки, а самі стебла всередині на зрізі темнішають та гниють. Якщо вирощуваний сорт або гібрид культури не має генетичної стійкості до збудника хвороби, рослини ослаблені внаслідок порушень агротехнологічного плану, системне ураження Erwinia stewartii може призвести до призупинення ростових процесів, а при тяжкому ураженні — до загибелі головного та побічних стебел кукурудзи. Те саме стосується і листкової форми прояву Стюартового вілту: на сильних резистентних рослинах некротичні прояви можуть обмежуватися кількома квадратними сантиметрами листкової поверхні, у той час як на сприйнятливих сортах і слабких рослинах можна спостерігати некротичне в’янення всієї листкової поверхні від початку до кінця. При сильному ураженні та проникненні бактерії всередині тканин головного стебла кукурудзи формуються сухі, бліді, мертві волоті. На зернівках качанів, уражених бактеріальним в’яненням, виступає характерний бактеріальний ексудат, зернівки часто деформуються, вкриваються виразками, зморщуються, качани втрачають привабливий товарний вигляд та смакові якості.

Карантинні заходи:

Серед карантинних заходів основного значення набуває заборона ввезення насіннєвого матеріалу кукурудзи із заражених районів країн, де зареєстровано хворобу. Для запобігання завезенню збудника бактеріального вілту під час надходження насіння кукурудзи з-за кордону проводять карантинний огляд з обов’язковим відбором зразків для лабораторної експертизи.

Для своєчасного виявлення захворювання слід також проводити обстеження посівів кукурудзи в період вегетації. Якщо в господарстві виявлено вогнище бактеріального вілту кукурудзи, на полях зі слабкою ураженістю рослини скошують і використовують у господарстві на силос і фураж, зі слабкою скошують і спалюють всі рослини. На зараженій території проводять знищення пожнивних решток і глибоку оранку грунту, впроваджують сівозміну з поверненням кукурудзи на попереднє місце не раніше як через 3 роки, на господарство, де виявлено захворювання, накладається карантин.

Тому, щоб запобігти виникненню осередків хвороби, вкрай потрібно проводити ефективний контроль під час ввезення і вирощування імпортного насіннєвого матеріалу.

 

Державний фіто санітарний інспектор                             Ольга БОНДАР


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Результати опитування

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь