Як відстояти своє право на працю?!
Як відстояти своє право на працю?!Що потрібно знати про «ейджизм», або як відстояти своє право на
працю?!
Основою життя і багатства суспільства, джерелом внутрішнього
зростання духовних якостей людини є праця. Вона є найважливішою умовою
існування суспільства, його розвитку і вдосконалення. Відповідно до
Конституції України кожен громадянин має право на працю, що включає
можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку
вільно погоджується.
Але, так чи інакше бувають випадки, коли реалізувати своє право на
працю не вдається з мотивів дискримінації за віком, статтю, національністю,
кольору шкіри тощо. Особливо гостро це питання постає у людей старшого
покоління. Тому досить часто ми можемо почути таке слово як «ейджизм».
Ейджизм – це форма дискримінації конкретної особи чи групи осіб за
ознакою їх віку. Простими словами,- це упереджене ставлення до людей,
засноване на їх віці. З даним видом дискримінації можуть стикатися як
молодь, так і особи старшого віку. Постає питання: як відстояти своє право
на працю людям старшого віку як при працевлаштуванні, так і у процесі
трудової діяльності?
Одним із принципів трудового права, який прямо закріплено у
законодавстві є саме заборона дискримінації у сфері праці. Так, відповідно
до статті 21 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України)
«забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення
принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав
працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та
інших переконань, статі, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації,
етнічного, соціального та іноземного походження, віку....».
Даний принцип базується на відповідних міжнародних актах, що
ратифіковані Україною. Проте останнім часом на ринку праці люди,
намагаючись влаштуватися на роботу, чують наступні слова: «Ви нам не
підходите. Нам потрібні молоді, амбітні та креативні!». Часто кваліфіковані
працівники з багаторічним досвідом роботи виявляються не потрібні
роботодавцю тільки через свій вік! Те з чим зіштовхуються такі шукачі
роботи, називається «ейджизм», тобто дискримінація за віком.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 11 Закону України «Про основні засади
соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в
Україні» забороняється відмова у прийнятті на роботу і звільнення
працівника за ініціативою власника або уповноваженого ним органу з
мотивів досягнення пенсійного віку.
При скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в
організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі
надається: працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному
підприємстві, в установі, організації; а також працівникам яким залишилося
менше трьох років до настання пенсійного віку (стаття 42 КЗпП України).
Окрім того, варто зауважити, що в оголошеннях (рекламі) про вакансії
забороняється зазначати обмеження щодо віку кандидатів ( ч. 3 ст.
11 Закону України «Про зайнятість населення » і ст. 24 - 1 Закону України
«Про рекламу »).
До категорій громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні
працевлаштуванню належать особи, яким до настання права на пенсію за
віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове
державне пенсійне страхування» залишилося 10 і менше років (ч.1 п.5
статті 14 Закону України «Про зайнятість населення»). Підприємствам,
установам та організаціям з чисельністю штатних працівників від 8 до 20
осіб встановлюється квота у розмірі не менше однієї особи у
середньообліковій чисельності штатних працівників. Обов'язковою умовою
дотримання роботодавцями квоти вважається працевлаштування таких
громадян, про що роботодавці інформують щороку Державну службу
зайнятості у порядку встановленому законодавством.
У зв'язку з цим не можна не оминути штрафні санкції, які
загрожуватимуть роботодавцеві у разі необґрунтованої відмови у прийнятті
на роботу, що можна кваліфікувати як порушення трудового законодавства,
а саме:
- штраф на підприємство в розмірі однієї мінімальної заробітної плати
(ст. 265 КЗпП України);
- невиконання роботодавцем протягом року квоти для
працевлаштування окремих категорій громадян за переліком ч. 2 ст.
14 Закону України «Про зайнятість населення». Штраф у 2-кратному
розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент
виявлення порушення, за кожну необґрунтовану відмову в
працевлаштуванні таких осіб у межах квоти ( ч. 2 ст. 53 Закону
України «Про зайнятість населення»);
- порушення вимог до оголошень про вакансії загрожує рекламодавцю
штрафом у 10-кратному розмірі мінімальної зарплати, встановленої
на момент виявлення порушення ( ч. 3 ст. 24 - 1 Закону України «Про
рекламу »).
Таким чином у разі відмови при прийомі на роботу механізм дій
може бути наступним:
Основною формою захисту від дискримінації при прийомі на роботу є
судовий захист. Якщо вас не беруть на роботу через вік, стать тощо, то у
вас виникає беззаперечне право звернутися до суду із заявою про
відновлення порушених прав, відшкодування матеріальної та моральної
шкоди. Для цього потрібно звернутися з письмовою вимогою про надання
інформації про причини відмови (відповісти потенційний роботодавець
повинен в рамках Закону України «Про звернення громадян»). Потім у разі,
якщо відмова буде необґрунтованою, можна звернутися до суду, щоб її
оскаржити. Претендент це може зробити у тримісячний строк з дня
одержання відмови ( ст. 233 КЗпП України).
Потрібно звернути увагу, що вимоги щодо віку, рівня освіти, стану
здоров’я працівника можуть встановлюватись законодавством України.
Так, відмова у прийнятті на роботу буде обґрунтованою й у випадках
досягнення особою граничного віку для прийняття на роботу. Наприклад,
граничний вік перебування на державній службі становить 65 років (п. 7 ч.
1 ст. 83 Закону України «Про державну службу»). Такі ж вимоги і щодо
перебування на службі в органах місцевого самоврядування та
дипломатичній службі.
Зважаючи на статтю 10 Закону України «Про засади запобігання та
протидії дискримінації в Україні», контроль за додержанням
конституційних прав і свобод людини і громадянина та захист прав
кожного (зокрема, запобігання будь-яким формам дискримінації) на
території України і в межах її юрисдикції здійснює Уповноважений
Верховної Ради України з прав людини. Тож доречним буде звернення із
заявою про захист своїх прав, порушених при прийомі на роботу,
до омбудсмена.
Нагадуємо, що отримати правову допомогу можна звернувшись до
Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової
допомоги за адресою: 36011, м. Полтава, вул. Європейська, 37/40, телефон:
(0532) 56 02 88.
На Зіньківщині, Ви можете звернутися до відділу «Зіньківське бюро
правової допомоги» Полтавського місцевого центру з надання безоплатної
вторинної правової допомоги за адресою: м. Зіньків, вул. Воздвиженська, 64,
телефон: (05353) 3 34 74.
